Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэт-баснописец к нам с притчей пришел,
Но в ней христианский я смысл не нашел,
Неужто мирских ему мало трибун,
Где Божьих никто не касается струн?
Иль славы он ждет за своё ремесло,
В котором о духе нет слов у него?
Плотским и мирским здесь кого удивишь?
Ну, разве что серую в подполе мышь))). Комментарий автора: Искатель, говоришь... ну-ну... ищи ещё по сайту(и со столбом есть о чём поговорить, если он тебя "уважает"!)
Два скрипача
Владимир Шебзухов
Два скрипача, младой и старый,
Концерт закончили на «бис».
И молодой, услышав «Браво!»,
Уж опустил смычок свой вниз.
Смычок, что -- танцевал на грифе...
А пальцы, будто – мчались вскачь,
Не упуская темпа, ритма…
Огонь и Пламя -- не скрипач!
Тянул же, пожилой коллега,
Одну лишь ноту, весь концерт.
По струнам ни скакал, ни бегал...
И в том был свой его секрет.
Так за кулисами услышав--
«Ну что, младого не догнать?»,
Подняв свой подбородок выше,
Сумел с достоинством сказать:
«Пускай и впредь по грифу «свищет»...
Но, на вопрос, отнюдь, не зол.
Кто молод, неустанно ищет,
Я же, по счастию, нашёл!»
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.