Тихо, по-буденному спокійно,
Він повітря видихнув востаннє.
І затих. А дощ благоговійно
Шелестів мелодію прощання
За вікном шпитальної палати.
Так йому колись співала мати
Колискову пісню вечорами.
І краєчок неба кольорами
Чистими на заході світився.
Все своє життя туди дивився
Брат Степан і сльози набігали,
Коли радісно вуста співали
Про небесну дорогу країну.
Це ж вона йому гукнула: «Сину!
Вже пора! Закінчилися муки.»
Защеміло серце від розлуки
В кожного з великої родини.
Траурна, болюча пісня лине...
Але знаю ці жалобні звуки
Перейдуть у тріумфальні гами.
Наче бачу: змахує руками
Брат Степан у такт мелодій неба.
Регентом - тож , народитись треба!
Буде зустріч, я всім серцем вірю.
Ох, як ми обнімемося щиро
В Царстві Бога, де розлук немає.
Він вже вдома... Там на нас чекає.
01/22/08
Комментарий автора: Сьогодні відійшов у вічність наш родич, дуже хороша людина, один з перших регентів міста Нововолинська, Степан Демчук.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : "Да будут едино" - Ирина Платонова Озлобившийся брат неприступнее крепкого города, и ссоры подобны запорам замка.
Притчи, 18:19
Сколько же таких озлобившихся братьев, что варятся в своих представлениях и держат непрестанную осаду. И все потому, что забыли голос Бога, зовущий их к единству и примирению, чтобы успели они выполнить великое поручение.
Статья в газету : А нужна ли людям Истина? - Вячеслав Ивлев Не все хотят знать истину. Истина как зеркало, когда ты смотришь на нее, ты понимаешь, что тебе надо изменяться. изменение же это больше, чем просто разговор, часто это изменение всего образа жизни. А вы хотите знать истину?
